|
8.00 Сніданок. Виселення.
9.00 Екскурсія до джерела «Живун».
Лікувальні властивості джерела «Живун були відомі ще до н.е. Козаки і гайдамаки теж віддавали шану цій воді, лікуючи нею рани.
Потужність джерела коливається в межах 0,5 л. за хвилину, а вода з нього за своїм складом близька до знаменитої «Нафтусі»: слаболужна, слабо-мінеральна, зі слідами родону.
За легендою, Святий апостол Андрій Первозванний та його учні, проходили повз Холодний Яр спекотного літа. Коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось джерело «Живун». Вода в ньому ніколи не замерзає.
11.30 Переїзд до Свято-Онуфріївського чоловічого монастиря.
12.00-13.00 Екскурсія до Свято-Онуфріївського чоловічого монастиря.
Рік заснування монастиря невідомий. Але відомо, що сталося це не пізніше
1706 року.
Свято-Онуфріївський монастир овіяний багатьма легендами, описаними в художній та історичній літературі. Найбільш ефектна з них – про існування підземного переходу між Онуфріївським та Мотронинським монастирями, який слугував для порятунку від грабіжників у неспокійні часи та котрим нібито користувалися холодноярці. І хоча насельники монастиря заперечують наявність підземного ходу між цими монастирями, все одно багато людей, особливо місцевих, гаряче відстоюють цю легенду. На території монастиря є підземна церква Святителя Миколая та печери, давнє кладовище. Печери протягом
1996 – 2000 р. були ретельно вичищені від намитого і наносного грунту та досліджені черкаськими археологами. Загальна довжина підземних ходів сягає
70 м.
13.15 Обід.
14.00-15.00 Відпочинок в агросадибі «Добра хата».
15.00 Переїзд до Красногірського жіночого монастиря.
16.30 Екскурся до Красногірського жіночого монастиря.
Релігійна пам’ятка Черкащини – Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир – один із п’яти найстародавніших в Україні монастирів. Знаходиться в Антипівці, поблизу міста Золотоноша.
Жіночий монастир зведений ще у 1771 році у стилі українського бароко, архітектор І. Григорович-Барський. Монастир має цікаву історію заснування. Були то часи, коли по річці Золотоношка ходили козацькі чайки...
За переказами, відлюдне життя на Красній горі започаткував чернець з Константинополя десь наприкінці 16-го століття. Нібито, явилась йому уві сні Цариця небесна і звеліла йти в землю руську, на гору біля Золотоноші, щоб вершити подвиг чернецький. Довго шукав він, але таки знайшов гору, яку люди називали Красною. Та гора була геть вся поросла чагарником-диким персиком. Мав той чагарник цікаву властивість - цвісти з початку весни до перших осінніх приморозків. І впродовж цього часу гора була вкрита яскраво-рожевим цвітом. Здалеку здавалось, що вона охоплена пурпуровим полум'ям. Ось люди і називали її Красною.
18.00 Виїзд до м. Київ.
20.30 Приїзд до м. Київ.
|
